Роман Павлюк: Розумні пристрої в Інтернеті речей

12 Apr, 2016 1

“Інтернет речей – дуже важливий тренд, що дозволяє закладати величезні потужності у маленький чіп,” – говорить Роман Павлюк, Solution Leader компанії SoftServe. Він  – учасник робочої групи, яка працює над бакалаврською програмою Інтернет Речей (IoT) у Львівській Політехніці. Програма – це унікальний прикладний курс, розроблений досвідченими експертами. Ми радимо абітурієнтам уже готувати документи, а поки розкажемо про цей тренд від фахівця.

«Тема Інтернету речей завжди мене цікавила, і коли я почув про створення нової програми, то дуже загорівся цією ідеєю,» – говорить Роман. У себе вдома він облаштував лабораторію, де працює із ІоТ-пристроями. «Завдяки трендові, з роботи можу дивитися, що відбувається вдома, а ще можу заблокувати різні процеси чи транслювати в Інтернеті». Хобі, а також розуміння важливості сфери і підштовхнули Романа долучитися до розробки програми.

«Інтернет Речей  означає, що звичні речі, які раніше ніяк не пов’язувалися із Інтернетом, тепер підключаються до мережі та мають нові функції,» – розповідає Роман. Наприклад, класика тренду – холодильник із доступом до Інтернету. Інші «домашні» приклади  – це розумні термометри, годинники чи фітнес-трекери.[1] 7 1920_1

Утім, на цьому IoT-пристрої не обмежуються, бо їх можна використовувати і в спеціалізованих сферах, як-от медицина чи бізнес. «Завдяки Інтернетові речей, кардіостимулятори можуть зберігати інформацію про пацієнта аби лікар моніторив його стан в режимі реального часу. Крім того, комп’ютери можуть проаналізувати аналізи протягом зазначеного періоду та робити прогнози задля ефективнішого лікування,» – продовжує Роман. За його словами, у такий спосіб можна знайти набагато дієвіші підходи лікування пацієнтів.

«Інтернет речей дозволяє на глобальному рівні збирати величезну кількість даних та формувати картину нашого світу. Для бізнесу, це можливість набагато ближче співпрацювати із користувачами,» – вважає експерт.  Тим паче, що ІоТ дозволяє аналізувати дані. «Розвиток Інтернету речей змушує працювати у напрямку зберігання інформації. Наприклад, Data Science – коли ми використовуємо наявну інформацію та математичні моделювання аби побачити куди це все заведе,» – говорить Роман.

На думку експерта, вивчати Інтернет речей необхідно, бо це рухає галузь вперед, і аутсорсинг вимагає навичок, пов’язаних із цим трендом. «Розробка IoT-пристроїв вимагає іншого рівня кваліфікації, бо тут  поєднуємо hardware i software, – ділиться Роман. – Тому спеціалісти у цій галузі мають мати глибокі знання і в програмуванні, і розуміти «залізо».[1] 1 1920_1

Експерт продовжує: «Ми будемо робити більший акцент на програмуванні, але в середовищі Інтернету речей, а також під певні платформи. Фактично, програміст спілкуватиметься не лише із комп’ютером, але із процесором напряму, а це вже інший підхід до програмування».

Так як ІоТ-пристрої комунікують між собою, бакалаврська програма зосередиться і на апаратній частині, обробці даних, а також економіці. «Нам треба аби наші інженери розуміли як працює ІТ-підприємство, які йдуть процеси, які розрахунки операційних витрат, як формується ІТ-проект. Це дуже важливо, бо часто люди приходять після університету і не мають поняття про фінанси чи організацію проектів,» – пояснює Роман. За його словами, фахівці із такими знаннями значно конкурентноздатніші в ІТ-середовищі.

«У цілому, курс – це поєднання апаратного та програмного забезпечення, фундаментальних наук, обробки даних та економіки. Постараємося зробити програму цікавою і прикладною,» – підсумовує Роман.

Також читайте про нову навчальну програму Internet of Things, яку уже з вересня Кластер запустить у Львівській політехніці!

  • Sergey Shemchuk

    Я цьогорічний абітурієнт, чи можу я дізнатися більш детально, як потрапити на цю програму (куди саме подавати заявку, на яку кафедру, напрям, спеціальність, інститут і т.д.) і де я можу отримати консультацію з питань, які виникнуть у майбутньому? Заздалегідь дякую!