Удень – СЕО. Вночі – боєць Територіальної оборони

19 May, 2022

24 лютого, о 5:00, жителі низки міст України прокинулися від звуків вибухів. Росія відкрито напала на Україну. Ще через кілька годин біля військоматів по всій країні утворилися багаточисельні черги з охочих стати до лав Територіальнох оборони – окремого роду сил Збройних сил України, який бере участь в обороні та захисті певного регіону країни. Вступити Територіальної оборони можуть як військові резерву, так і добровольці.

Працівники ІТ-індустрії України не стоять осторонь війни. Вони несуть службу в Збройних силах чи у лавах Територіальної оборони. Один із тих, хто взяв зброю до рук – Володимир Шевчик, СЕО компанії Indeema, Львів. Він боєць Територіальної оборони Сихівського району Львова. Його компанія Indeema зосереджена на розробці комплексних IoT-рішень у різних сферах та має досвід у веб- та мобільних розробках, UX/UI та DevOps, штучному інтелекті. Володимир розповів нам про те, чому долучився до Сил територіальної оборони, як поєднує патрулювання з посадою СЕО та роботу компанії під час війни.

Життя до та після

До війни мій звичайний день проходив, у порівнянні із теперішнім, дуже добре. Я маю хобі: займаюся музикою, стрільбою, ходжу в спортзал. Маю сина, якого завожу в садочок зранку. Після цього активна робота: зустрічі впродовж дня, увечері онлайн-зустрічі, бо моя компанія працює із великою кількістю клієнтів зі США та Канади. Після цього виділяв час для хобі.

Після початку війни розпорядок дня той самий. Але замість хобі патрулювання та чергування на блокпості.

Удень СЕО. Вночі боєць Територіальної оборони

В ніч на 24 лютого в мого сина боліли зуби. Він прокинувся о 5 ранку, а за 5 хвилин з’явилися перші повідомлення про те, що в різних містах України чутно вибухи. В цей момент я вирішив долучитися до Територіальної оборони. Я людина доволі холоднокровна. Знав, що це станеться. І от просто прийшов час. Адже в нас війна триває 8 років. 24 лютого лютого просто розпочалась повномасштабна війна.

for-fb-indeema-4 Оскільки в мене є люди, які від мене залежні, я не можу просто піти в армію. Тому пішов в Територіальну оборону і займаюся волонтерством. В Україні війна. Кожен має її захищати. Ми не можемо просто втекти.

Потрапити до лав Територіальної оборони було дуже важко, бо я не маю військової освіти та підготовки. До 27 років вчився в аcпірантурі, а після 27 років в армію вже не беруть. Проте, пішов у стрілецький клуб, щоб навчитися поводитися зі зброєю.

Коли прийшов до військкомату, щоб записатися в Тероборону, довго стояв у черзі. Людей було багато. Через відсутність військового досвіду, справа рухалася повільно. Але пізніше Сихівський район Львова створив власну територіальну оборону і я врешті став бійцем цього загону.

Кожен, хто вступає до Територіальної оборони, має пройти вишкіл. Це включає навички поводження зі зброєю різного типу, тактику ведення бою, домедичну підготовку. Після проходження вишколу я почав ще активніше волонтерити, бо зрозумів, що наші хлопці в ЗСУ просто боги. Тактики бою навчали професійні військові Збройних сил України. Це справжнє мистецтво. Як програмуванню треба довго вчитися, так само, щоб стати професійним солдатом треба довго вчитися.

Керівництво загону Тероборони вирішує на які завдання кого відправляти. Бійці мають можуть обирати години. Це дає змогу патрулювати без відриву від основної роботи. Наприклад, від 6:00 до 10:00 – потрібно патрулювати конкретний сектор або чергувати на певному блокпосту. Це дозволило мені уникнути делегування робочих обов’язків.

Як служба Теробороні впливає на особистий та професійний досвід

Служба в територіальній розширює світогляд, допомагає краще розуміти світ і людей. Наш загін співпрацює із різними правоохоронними органами ми наче їхні джуніори. Це дозволяє зрозуміти принципи та нюанси їхньої роботи. Зокрема, в комунікації з людьми.

for-fb-indeema-3
Військові роблять це в інший спосіб, можуть кричати. Але вони розуміють, що ми цивільні і спілкуються з нами, як з цивільними. Думаю, це можна застосувати в ІТ-сфері. Тобто, до кожного треба шукати індивідуальний підхід.

ІТ-світ теж специфічний, як і військовий. Відповідно, можна провести паралелі зі спілкуванням з новими людьми, які приходять в нашу сферу. Зокрема, можливо не варто з новачками спілкуватися так, як уже з досвідченими працівниками.

Адаптація компанії до нової реальності

Ми готувались до війни. Створили в компанії штаб, куди працівники можуть звернутися і отримати будь-яку інформацію. Почали закупівлю генераторів електроенергії. Ще до початку повномасштабного наступу, намагалися отримати резервний доступ до інтернету. Тут домогло те, що Львівський ІТ Кластер організував закупівлю терміналів Starlink.

Також виділили окремий бюджет для людей, які вирішили виїхати за кордон. Поїхало кілька спеціалісток із дітьми. Вони працюють дистанційно. Компанія організувала їм одноразову фінансову допомогу на переїзд.

Троє працівників пішли в Територіальну оборону. Також в компанії є військові запасу. Поки їх не призвали, вони працюють. Розглядаємо варіант збереження зарплати працівникам, яких призвуть.

Я розцінюю ці кроки, як допомогу ЗСУ, поліції, спецслужбам. Тобто, щоб вони могли займатися своєю роботою. А нижче кваліфіковану роботу можна віддавати нижче кваліфікованим військовим спеціалістам, як я.

Робота з іноземними клієнтами під час війни

Нам пощастило. Під час війни вдалося максимально зберегти робочі процеси. Поки війна не впливає на фінансові показники компанії. Ми перебуваємо в дуже тійсній співпраці з клієнтами, бо продаємо розробку повністю з ідеї: робимо дослідження, пишемо специфікацію, робимо дизайни, розробляємо архітектури і план роботи. Ця експертиза певним чином убезпечує компанію.

for-fb-indeema-2
Через війну жоден поточний клієнт не припив з нами співпрацю. В перший день повномасштабного наступу Росії реакція клієнтів була різна. Хтось злякався, хтось переживав і за проєкт, і за нашу команду. Але кожен нас підтримував і продовжує це робити.

Мабуть один із найбільш підтримуючих листів прийшов від від клієнта з Норвегії. Він написав, що якщо хтось з нашої команди не може працювати фултайм, вони всеодно компенсують роботу повністю, незалежно від того скільки людина працювала.

Бізнес під час війни повинен працювати

Війна не вічна. По-перше, якщо бізнес зараз зупиниться, він потім так легко не відживе. По-друге, людям потрібно працювати. Держава не зможе забезпечити усіх усім. По-третє, закордонні партнери теж не будуть підтримувати нас вічно, якщо ми самі не будемо генерувати грошей.

Війна закінчиться, ми переможемо і треба буде відбудовувати економіку. До того ж, війна також потребує грошей. Багато грошей. Тому треба працювати і збільшувати об’єми роботи.

Допомога армії України

Indeema підтримує армію з 2014 року. Все почалося Майдану. Тоді у нас мав бути корпоратив. Але всі гроші ми передали Сергію Притулі. Завдяки йому познайомилися з Тарасом Тополею, через якого отримали доступ до виробництва бронежилетів, якими наша компанія забезпечувала одну з бригад. З того часу ми постійно підтримуємо військових: снайперів, артилеристів.

За місяць до повномасштабної війни, ми почали допомагати одному спецпідрозділу камерами, планшетами, дронами тощо. Наша компанія не намагається волонтерити у всіх напрямках. В нас є конкретний підрозділ, потреби якого ми стараємося забезпечити. Якщо в них все є, тоді беремося за допомогу іншим бригадам.

Оцінити в грошовому еквіваленті всю допомогу за останніх вісім років, мабуть, неможливо. Це дуже велика сума. Протягом лютого-березня, що триває війна, допомога від Indeemа точно перетнула позначку в мільйон гривень.

Позиція компанії така: якщо не допомагати Збройним силам України, ми всі будемо біженцями. Тому для нас в пріоритеті допомога армії. Вже потім підтримка гуманітарних ініціатив.
Зокрема, ми допомагали тимчасово переміщеним особам, які приїхали до Львова та потребували постільної білизни, подушок та свіжих продуктів.

Також ми підтримуємо колег. Надали робочі місця для ІТ-спеціалістів, які виїхали з Чернігова, Маріуполя тощо. Загалом, зараз в нашому офісі працює близько десятка ІТ-спеціалістів з різних регіонів України. Це безкоштовно і вони мають вільний доступ до усіх приміщень.

Якими будуть українці після перемоги

Думаю після перемоги ми усі станемо більш освіченими. Раніше ми всі жили у своїх маленьких світах. І зараз ці світи дуже сильно перемішались. Тому, в нас точно розшириться світогляд. Також впевнений, що світ прозрів і більше ніхто не плутатиме Україну з Росією. А ще очікую, що після перемоги у нас буде буде економічний бум. Це буде інша країна.

Яким буде ІТ-бізнес після перемоги

ІТ-бізнес унікальний. Кожна криза це додатковий поштовх, якби сумно це не було. У 2008 році ІТ-бізнес виріс, у 2014 теж ІТ-бізнес виріс. Кожна світова чи локальна криза дає поштовх ІТ-сфері.

Звісно, зараз наша сфера відчуває війну. Є просідання, зокрема через ментальну втому людей. Але загалом компанії працюють, нові клієнти приходять. Більше того, є такі, що готові допомогти саме через те, що у нас війна. І таким чином підтримати Україну.

Про внутрішні опори під час війни

У нас війна триває вісім років. Це час за який можна адаптуватися. Багато людей себе обманювали, що нема війни. Я був із собою чесним, усе розумів. Зокрема, тому і пішов в стрілецький клуб, щоб бути готовим при потребі.

В теперішні часи я дозволяю собі мріяти про те, що повернусь до свого хобі музики. Мрію, щоб замість патрулювання піти в студію та грати. Я маю студію поряд з офісом. Підготував багато творів, купив нову техніку, тому чекаю дня, щоб знову зайнятися музикою.

Інші новини