Студенти програми «Інтернет речей» навчились працювати над реальними проектами

18 Jan, 2017

Студенти перших курсів не часто мають можливість працювати над реальними проектами. Та для студентів програми «Інтернет речей» Львівської Політехніки – це звична справа. Зокрема, протягом першого семестру навчання вони працювали з менторами та розробляли власний продукт, як це відбувається у справжніх ІТ-компаніях.

Головна ознака програми «Інтернет речей», що 2016 року була відкрита спільними зусиллями Львівського ІТ Кластеру та Львівської Політехніки, – залучення до навчання спеціалістів з ІТ-компаній. Періодично вони читають лекції, а також беруть участь у практичному навчанні. Зокрема, Training Management Group Manager SoftServe Наталя Куба викладала курс «Командна робота», а Solution Architect SoftServe Зеновій Верес – «Вступ у спеціальність». Окрім того, протягом першого семестру студенти були залучені до практичної роботи. ІТ-спеціалісти були менторами та допомагали студентам розробити власні продукти.

1 / 5

Для ефективної роботи студенти поділились на чотирнадцять команд, з якими працювали 11 менторів: Орест Вовчак, Марко Куспісь, Володимир Михайлик (Matic Insurance Services Inc), Тетяна Голубєва (DataArt), Антон Мінашкін (Epam), Юліан Устянович (Zalando, Берлін), Тарас Романик (Conscensia), Ростислав Заболотний (SoftServe), Тарас Макота (Luxoft), Віктор Артем’єв (Devabit) та Юрій Гнатюк (KindGeek).

Розробка продуктів хоч і відбувалась у лабораторних умовах, була максимально наближеною до реальності. Студенти самі придумували, над чим працювати, та кожен мав свою роль у команді. Були і QA, і скраммайстери, і дизайнери, і розробники. Ментори ж організовували роботу та давали технічні поради.

Метою проекту було зімітувати роботу у справжній компанії:

“Основою всього є люди, їх система координат, спосіб мислення і вміння ставити правильні запитання. Відповідно, відштовхуючись від цього, я намагався побудувати взаємодію з командою, і багато уваги приділяв саме mindset’ у кожного зі студентів. Також ми старались концентруватись на бізнес-складовій проекту. Перш за все, ми спробували визначити проблему, яку ми вирішуємо, знайти бізнес-модель проекту, подумати про наших клієнтів, ринок і виклики, які стоять перед сучасними компаніями та стартапами”, – каже Юрій Гнатюк.

У результаті вийшло 14 проектів рівня MVP – продукт з мінімальним функціоналом, який, тим не менш, готовий до використання. Серед проектів були – додаток, у якому студенти та викладачі можуть бачити відвідуваність занять, оцінки та вираховувати середній бал; додаток, який нагадує щось зробити; сервіс онлайн-реєстрації до лікаря; додаток, який визначає твоє меню, у залежності від бюджету, та оцінює час стояння у черзі в їдальні «Львівської Політехніки»; додаток для резервування столика у ресторані та замовлення страв наперед; туристичний гайд; карта, яка відображає, де перебувають ваші друзі; додаток, що складає індивідуальний раціон здорового харчування; органайзер, що визначає, коли потрібно прокинутись, аби встигнути всі заплановані справи; додаток для студентів із розкладом пар, онлайн-бібліотекою та сповіщеннями про дедлайни; інший студентський сервіс із розкладом, сповіщеннями та нотатками.

1 / 5

Більшість менторів зазначають, що зробити повноцінний сервіс за такий короткий час – нереально. Та й взнаки дається те, що над ним працювали студенти:

«Завдання, яке вони собі поставили, потребувало би команди із п’яти сеніор-девелоперів із п’ятирічним стажем роботи. Коли ми говоримо про команду з п’яти людей, які є студентами першого курсу без досвіду роботи, то це нереально», – сказав Тарас Макота.

Та, тим не менш, за оцінкою менторів, студенти багато чому навчилися:

«За цей час студенти працювали з інструментами, методологіями і засобами, з якими зараз працюють програмісти з реальними замовниками. Такий досвід є дуже цінним для розуміння того, яким може бути їхнє майбутнє, чи справді вони цього хочуть і чи до цього готові», – каже Ростислав Заболотний.

Подібної думки дотримується Орест Вовчак:

«Метою проекту було – отримати уявлення, як воно виглядає – «справжнє» програмування. За такими критеріями я оцінював своїх студентів, і багато хто отримав хороші оцінки (19 з 20). Отже, вважаю, що з завданням більшість впоралась успішно».

Якість проектів оцінювало спеціальне експертне журі. Загалом воно високо оцінило роботу студентів.

«Дуже сподобалися захват і мотивація, з якою студенти підійшли до поставлених завдань. Кількість технологій, які вони хоч і поверхнево, але охопили за дуже стислий термін. Я вважаю, що за рік або два вони будуть готові до роботи в реальних компаніях. Серед них є не лише програмісти та тестувальники, а й люди з задатками продажників, дизайнерів, бізнес-аналітиків», – каже член журі Ігор Саламін.

1 / 4

Судячи із відгуків студентів, вони також вдоволені результатом роботи і раді, що вже на першому курсі мали можливість отримати практичний досвід:

«Це було надзвичайно круто, оскільки ми отримали досвід роботи в команді. Та мені найбільше подобається відчуття того, що ми маємо досвід створювання мобільних програм і тепер, за бажанням, можемо самі зібратись в команду і створити програму своєї мрії. І ще надзвичайно круто було мати публічні виступи», – каже студент Юрій Пастернак.

Та вчилися не лише студенти, а й ІТ-спеціалісти. За словами Віктора Артемєва, він давно чекав моменту когось повчити:

«Я навчився побудові навчального процесу, тобто отримав викладацький досвід. Я давно хотів спробувати, як я вмію доносити думку, як мене сприймають люди. Це дуже добрий бонус, і мені сподобалось це. Не заперечую, що можу продовжити подібну роботу».

Проект програми «Інтернет речей» – це вдалий досвід залучення працівників ІТ-компаній до розвитку освіти. Зокрема, одною з причин участі у проекті вони називали можливість долучитися до створення нової української освіти. Загалом Львівський ІТ Кластер помічає все більшу зацікавленість ІТ-компаній у цьому, тож незабаром можна очікувати все більше подібних проектів.