Цікаві Люди Кластеру: Діджей Тарас

20 Apr, 2016

«Коли ти весь час за комп’ютером, то навіть отримуєш кайф від діджейства,» – переконує Тарас Литвин, Team Lead у компанії Lohika, він же діджей, він же любитель блюзу. Тарасу подобається його робота, однак він встигає виділити час і на інше своє захоплення – музику. Як виглядає міністудія діджея та сприймати роботу як задоволення – читайте в інтерв’ю із цікавою людиною Кластеру.

«Я ще у школі вирішив, що вивчатиму ІТ, бо з дитинства знав лише математику,» – ділиться Тарас. Він займається оптимізацією у Lohika і фрілансить. Хоча останнє приносить високі прибутки, він вирішив працювати в компанії, бо атмосфера та сама робота дуже подобаються. «Якщо ти знаєшся у професії і вмієш себе «продати», то можеш взагалі ніде не працювати. Наприклад, є багато крауд-платформ для ІТ-спеціалістів,» – говорить Тарас. Ці платформи дозволяють шукати замовників напряму та самостійно працювати із проектами.13062708_10206145368379555_239841296_o

Окрім роботи в ІТ, Тарас – діджей. «Усе почалося із моєю любові до музики. «Хіп-хоп, може, і простіший за рок чи джаз, але мені дуже подобається шоу, яке створюють виконавці, – говорить він.  – Це музика аби відпочити після роботи». Тарас почав займатися діджейством ще у 2009. «У мене була знайома-діджей, до якої я часто ходив на вечірки. Вона і навчала мене на початках,» – говорить Тарас.

«Усі стилі я розділяю на прості і складні. Прості  – це усі клубні, їм вчитися пару днів, – продовжує він. –  Але я хотів навчитися грати хіп-хоп». За словами Тараса, треки цього стилю складніші, із різними мелодійними партіями та частотами, і тому їх складніше зводити. «Я вчився чотири місяці, але навіть після цього ще був початківцем,  – розповідає Тарас.  – Мій знайомий запросив мене грати у свій заклад, щоби я практикувався». Так хлопець тренувався близько півроку, а ще вчився на ноутбуці.13062831_10206145400700363_189594546_o

“У себе вдома я облаштував мінідіджейську студію, купив стіл, пульт, колонки, вініли та голки для них, – продовжує Тарас. – Коли є час, щось записую вдома, або пишу ремікси, і щотижня виступаю у клубі». Утім, зараз у Львові нема де грати хіп-хоп, переконує Тарас. «У нас хіп хоп ніхто не грає.  Львів  – то більше місто року і джазу,» – говорить він.

Попри це, Тарас щодня виділяє принаймні півгодини аби прослухати нові треки та слідкувати за музичними оновленнями. «Коли весь час за комп’ютером, то навіть отримуєш кайф від діджейства, – говорить він. – Тим більше, що така робота зазвичай у вихідні, і не впливає на ІТ-графік».

Тарас хотів би займатися чимось, пов’язаним із музикою. І зізнається – грає хіп-хоп, але найбільше любить блюз.