У вівторок, 11 травня, представники Львівського ІТ Кластера зустрілись з Міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим та заступником міністра Олександром Борняковим. В межах зустрічі обговорили законопроєкт Дія City та критично важливі моменти в законопроєкті. Ми виділили основні питання від представників ІТ-індустрії та відповіді на них міністра та його заступника.
Чи доцільно зберігати окрему самоврядну організацію в тексті законопроєкту і концепті Дія City загалом?
Михайло Федоров – “Я ідеологічно проти самоврядного об’єднання як такого. Ви, Львівський ІТ Кластер – маяк розвитку в нашій країні і існуєте вже давно, а є організації, які з’являються раптово і розвиваються дуже швидко, адже в них вкладають кошти. Ці організації представляють Україну у всьому світі, за кордоном. Я б хотів, щоб такі організації можна було ідентифікувати”.
Олександр Борняков – “Дія City справді буде представляти Україну за кордоном. І треба буде створити офіційну представницьку організацію. В неї буде мандат на це, ми хочемо зберегти в законі цю конструкцію. Прошу це не сприймати як конкуренцію ІТ кластерам країни чи іншим асоціаціям, це додатковий інструмент в дизайні системи, щоб здійснювати представницьку функцію”.
Чи можливо зменшити фінансове навантаження для малого та мікробізнесу внаслідок скасування запровадження обов’язкового щорічного аудиту для резидентів Дія City та чи можливо замінити для них такий аудит поданням стандартної фінансової звітності?
Михайло Федоров – “Навіщо створювати Дія City, якщо туди не зможуть потрапити компанії. Це не той повноцінний фінансовий аудит, який коштує велику суму грошей, а аудит який визначає критерії для вступу в Дія Сity тої чи іншої компанії, і те, чи компанія підходить під ці критерії. Нам потрібно зробити так, щоб в Дія City не потрапили компанії, які займаються чимось нерелевантним, не цілком законним. Тому аудит в цьому випадку – система для непотрапляння в правовий режим сірих чи чорних компаній. Це система запобіжників”.
Олександр Борняков – “Ми мали багато зустрічей з українськими аудиторськими компаніями. Як компроміс, виокремлено варіант проведення повноцінного аудиту, а лише звіту про відповідність критеріям. Такий звіт для компанії, яка налічує наприклад 50 працівників, коштуватиме 3500 доларів на рік”.
Чи може паралельного функціонувати наявна модель ФОП за межами Дія City і власне модель Дія City з ФОП? Чи не буде держава створювати примусові стимули для залучення компаній у Дія City?
Михайло Федоров – “Вступ компаній в режим Дія City – добровільний. Компанії які працюють на сьогоднішній системі ФОП, розвиваються і в них все гаразд. Я для себе бачу 70-100 компаній, які готові заходити в наш правовий режим, ці компанії вже є і ми їх знаємо, і вони будуть першими, які почнуть працювати в Дія City. Потрібно не обмежувати компанії, а стимулювати до вступу в Дія City. Гіг-контракти мають бути привабливішими, аніж модель ФОП”.
Олександр Борняков – “У нас вже є безліч зацікавлених компаній, сотні компаній, які будуть учасниками Дія сіті. Ми не маємо такого страху, що хтось не стане учасником правового режиму, бо система ФОП вигідніша. Ми також бачимо тисячі стартапів, які будуть користуватись перевагами Дія City. Якщо в компанії немає потреб бути в Дія City, це ок, компанія може працювати за старою схемою”.
Незмінність податкових умов проєкту Дія City протягом 15 років з моменту запуску режиму та обговорення шляхів збереження цілісного підходу при прийнятті всіх законопроєктів, що в сукупності складають правову основу Дія City.
Михайло Федоров – “Якщо в Дія City буде 100 компаній, важко буде щось змінити, це як змінити щось у конституції. Ми побачили дискурс від ІТ-спільноти, і на жаль, дуже багато надуманої інформації, тому що в Україні немає довіри до влади і ми це розуміємо. Але ми, Міністерство цифрової трансформації також дискутуємо з іншими владними структурами, наприклад з Мінфіном. Окрім нас, нема більше тих, хто говорить про побудову системи з найменшими податками у світі. Дякую вам, що не подали альтернативного законопроєкту стосовно податкової частини функціонування Дія City, адже це пришвидшить процес роботи над законом. Ми внесемо всі правки, це тільки нульова точка, в нас ще дуже багато роботи. Зовсім скоро будемо презентувати концепт нової освітньої ІТ- реформи”.
Забезпечення мінімального перехідного періоду протягом трьох років (з моменту укладання першого гіг-контракту компанією-учасником) та застосування рішення уповноваженого органу (Мінцифри) про позбавлення ІТ компанії статусу резидента Дія City виключно після набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Михайло Федоров – “Автоматизація і відкритість – це дієвіше, ніж судочинство в Україні, бо рішення суду можна купити, можна затягнути компанію, яка відмиває кошти і для неї гроші не проблема. А коли є перевірки в реєстрах і публікація публічна, то це більш надійний інструмент і це – неформальний інструмент”.
Олександр Борняков – “Коли ми створювали Дія City, процедура входу була складна. Ми були впевнені, що на вході ми перевіряємо і розуміємо компанії, які будуть входити потім, а ви як спільнота сказали ні – хочемо декларативний вхід, внормований. Тоді ми зрівняти ризики, змінивши норму про вихід. Не можливо отримати все одразу, нормовану ному входу і складну норму виходу”.
Михайло Федоров – “ІТ-галузь це індустрія, яка показала свою ефективність, це індустрія, в якій працюють правила. Сила неформальних зв’язків в Дія City буде сильнішою та ефективною. Не можливо розвивати країну і думати, що всюди щось не так, у нас багато інституцій таки працюють”.
Підсумки
Позиція представників ІТ-компаній Кластера залишається незмінною – врахування критично важливих поправок до закону про Дія City є основною вимогою ІТ-індустрії до Мінцифри на сьогодні. Усні наміри й побажання від міністрів чи їх заступників не захистять ІТ-індустрію від беззаконня і корупції, тому необхідними є чітко прописані запобіжники у законодавстві.