IT Meets Women in Tech у Львові: як говорити про лідерство, страх і власний вибір

30 липня у Львові відбулася подія IT Meets Women in Tech, яка зібрала 350 учасниць. Говорили про лідерство без формального статусу, синдром самозванця та самосаботаж, а також про рішення, які суспільство звикло називати “неприйнятими”. Подія також стала майданчиком для благодійного збору “Жінки можуть все” від руху VETERANKA.

Подію відкрили Михайло Лемак, CEO Львівського ІТ Кластера, та Ольга Гончар, виконавча директорка Львівського осередку руху VETERANKA. У вітальному слові йшлося про зміни, які починаються зі страху, але приносять нові можливості, про важливість посилення голосу жінок і про якісний нетворкінг як частину професійного розвитку.

Як будувати авторитет у команді без формального статусу

Перша панельна дискусія була присвячена лідерству — як формальному, так і неформальному. Спікерки визначили лідерство як компетентність і довіру: уміння довірити завдання іншим і водночас викликати довіру до себе.

Серед принципів, які допомагають будувати команду, — послідовність у діях, передбачуваність і бачення стратегічної мети. Окремо обговорили образ жінки-лідерки: стереотипність і емоційність часто гальмують кар’єру жінок, але сьогодні лідеркам дозволено бути людяними та проявлятися по-різному.

Говорили і про делегування — зокрема про ситуативне лідерство, коли молодих і зростаючих спеціалістів призначають менторами, а межі в команді допомагають не скотитися в модель “на дружбу”, яка рідше приносить результат.

Синдром самозванця і самосаботаж: як ми самі гальмуємо свою кар’єру

Друга дискусія була про внутрішні бар’єри. Здорову самокритику відрізнили від самосаботажу: перша рухає вперед, другий — це брак віри в себе та соціальна тривога. Одна з практичних порад — фіксувати цілі та результати за рік чи квартал, аби бачити власний прогрес, а також техніка розширення перспективи: подумати, яку пораду ви дали б подрузі в такій самій ситуації.

Лариса Дідковська, українська вчена-психологиня, ректорка Українського вільного університету, зауважила: «Орієнтуватися на те, що потрібно нам і що можемо ми, головне — бути собою. Це не означає бути хорошим, а означає бути справжнім — і це знаєте лише ви».

«Так не прийнято»: вибір, який доводиться пояснювати

Завершальна дискусія була про рішення, які викликають суспільні питання: «Навіщо ти це зробила?» Серед прикладів спікерок — рішення піти у військо, вступ до магістратури в бізнес-школу після повної освіти, вступ на MBA у 50 років. Дійшли висновку: те, що рішення здається несвоєчасним ззовні, не означає, що воно неправильне зсередини.

Також згадали статистику: жінки схильні себе применшувати і подаються на вакансії лише тоді, коли відповідають на 120% вимог, тоді як чоловіки — навіть за часткової відповідності.

Наостанок спікерки поділилися порадою для тих, хто сумнівається: вірити в себе, розуміти, що правильного рецепта не існує, і дозволити собі мріяти — бо саме мрії згодом перетворюються на результат.

Співфінансовано Європейським Союзом. Погляди та думки, викладені у цьому матеріалі, належать виключно автору(ам) і не обов’язково відображають позицію Європейського Союзу або Європейської Комісії. Європейський Союз та Європейська Комісія не несуть відповідальності за них.