Студенти Українського католицького університету досліджують особливості переходу українського бізнесу з російського програмного забезпечення 

Як замінити російське програмне забезпечення, які є альтернативи та чому це важливо зробити? Відповіді на ці питання шукають студенти Українського католицького університету у межах курсу суспільно орієнтованого навчання “Кризовий менеджмент і прийняття рішень в умовах невизначеності”. Студентський проєкт спрямований на дослідження суб’єктів і причин кризи внаслідок відмови українських компаній від використання російського програмного забезпечення 1С та BAS, а також на пошук шляхів її вирішення. 

Дарія Прокопів, студентка УКУ та комунікаційна менеджерка проєкту каже: “Наша ініціатива створена, аби поглибити наше розуміння впливу програмного забезпечення на бізнес-середовища в Україні, а також для створення порадника щодо всіх доступних шляхів деколонізації українського бізнесу. Ми сподіваємось, що наша робота допоможе підприємствам приймати обдумані рішення в умовах викликів, які постали перед нами впродовж останніх 10 років”. 

З початку 90-х років, коли в Україні виник приватний бізнес після розпаду СРСР, російське програмне забезпечення 1С поступово захопило сферу бухгалтерського обліку, оскільки не було гідних альтернатив. Водночас не було ідеологічного аспекту протидії експансії російського програмного забезпечення – ідеї єдиного програмного забезпечення заохочувались. Крапкою закріплення російського ПЗ в Україні стало впровадження його в основу освітніх програм для бухгалтерів та фінансистів. 

Після початку війни росії проти України в 2014 році, український уряд офіційно запровадив санкції проти російських IT-компаній, що становили загрозу національній безпеці. До списку також потрапила низка програмних забезпечень, серед яких «1С» та «BAS». Однак дія указу не була результативною, оскільки не мала законодавчо встановленого покарання за використання російського продукту. 

Внаслідок російського повномасштабного вторгнення у 2022 році, питання переходу на альтернативні програмні забезпечення актуалізувалося і набуло більшого розголосу в українській бізнес-спільноті, адже до фактора кібербезпеки додалося питання етичності використання російських комп’ютерних програм. Проте перехід на нове ПЗ вимагає чимало фахових зусиль і часового ресурсу від керівництва та персоналу, що ускладнює процес відмови від російського продукту. 

За даними “Дослідження ринку України щодо аналізу наявних альтернатив програмного забезпечення 1С/BAS та готовності компаній до зміни даного продукту на альтернативний”, від СFO Club Ukraine, 80-98% бізнесів використовують 1С чи BAS як програму для автоматизації ведення бухгалтерії та вважають перехід на інші сервіси обтяжливим і складним процесом. До того ж деякі компанії навіть не знають про існування альтернативи, яка присутня, як на українському, так і на закордонному ринку. Наприклад, рішеннями для малих компаній можуть бути такі програми як: Dilovod, Bookkeeper, Дебет Плюс, finmap, MASTER:Бухгалтерія, navkolo, BJet; для великих компаній – Odoo, SAP, ISPro, Microsoft Dynamics, IT Enterprise тощо. 

Проєкт “Криза використання російського ПЗ для обліку підприємств (1С та BAS) в Україні”, який реалізовується за підтримки компаній Self-ERP, BJet та громадської спілки “ОСА Україна”, націлений на підтримку українських бізнесів, які хочуть відмовитись від російського програмного забезпечення. 

За словами команди проєкту, основними напрямками дослідження є: 

• Аналіз суб’єктів кризи: визначення бізнес-сегментів та компаній, що відмовляються від російського ПЗ. Дослідження залученості держави у процесі переходу. – Причини відмови: вивчення факторів, які впливають на вибір альтернативного програмного забезпечення. 
• Варіанти альтернатив: розгляд та надання варіантів альтернатив до російського 1С та BAS. 
• Аналіз факторів кризи: дослідження гальмівних умов та мотивів, що перешкоджають переходу на альтернативні програми. 

Окремим чинником поглиблення кризи є відсутність ефективної комунікації з боку держави щодо висвітлення ризиків використання російського програмного забезпечення. Оскільки не існує стимулюючого механізму від органів державної влади, зміна програмного забезпечення відбувається суто за ініціативи керівників чи менеджерів компаній. 

“Ми впевнені, що залученість держави до інформування про шляхи переходу та його важливість матиме вплив на кількість бізнесів, що відмовились від російського ПЗ та ефективність самого процесу”, – додає Дарія Прокопів. 

Студенти планують представити результати свого дослідження у комплексній статті, щоб обговорити виявлені тенденції та запропонувати рекомендації для підприємств, які розглядають перехід до альтернативного програмного забезпечення. 

Аби долучитись до дослідження та сприяти швидкому переходу з російського ПЗ на альтернативне, потрібно заповнити гугл форму. 

Контакти для преси: 
Валерія Прилипко 
комунікаційна менеджерка 
Проєкт «Криза використання російського ПЗ для обліку підприємств (1С та BAS) в Україні»
valeriiaprylypko19@gmail.com