Минулого тижня Львівський ІТ Кластер провів зустріч з представниками компаній-учасників, аби обговорити всі деталі пропонованого Мінцифри законопроєкту про режим “Дія City” всередині спільноти. На зустрічі виступили ключові особи процесу переговорів із владою від імені індустрії, які розповіли про те, що чекає індустрію у разі прийняття такого закону, детально про важливі пункти закону, а також про альтернативний закон із врахуванням вимог ІТ-бізнесу.
Вперше за роки діяльності ІТ-індустрії в країні може з’явитись контролюючий/регуляторний орган. Згідно з законом, ним виступає Міністерство цифрової трансформації. Будь-яка асоціація чи спецрежим, що накладають обмеження чи додаткові збори, повинні бути зрозумілими і прозорими. Бізнес, що стає частиною таких систем, також очікує стабільних і прогнозованих правил і умов, як на рівні прийняття глобальних рішень, так і на рівні операційного керування.
“Концепція Дія City, безперечно, заслуговує уваги, але запропонований спосіб її реалізації дуже спірний. Протягом року представники ІТ-спільноти неодноразово зустрічалися з владою та обговорювали проєкт, але наші пропозиції та критичні зауваження були проігноровані. Ми велика і успішна індустрія; індустрія, яка працює в найпрозоріших умовах за світовими стандартами підходу до процесів роботи. Тому, звісно, ми проти будь-яких зловживань владою, розширення повноважень контролюючих органів чи створення сприятливих передумов для появи корупції”, – Віталій Седлер.
“Зрозуміло, коли влада зібрана в одному органі, він може трактувати безліч речей на власний розсуд. Наш підхід простий: критерії для компаній, які мають бути в Дія Сity, повинні бути чітко викладені в законі. Перевірку на відповідність цих критеріїв вимогам резидентства у Дія Сity має виконувати Податкова інспекція, що має відповідну практики і повноваження, або ж аудиторські компанії. Роль Мінцифри – створювати політику у галузі інформатизації, роботи з законами та здійснювати загальний нагляд за правовим режимом Дія Сity, а не бути організацією, яка проводить перевірки. Саморегулююча організація з обов’язковим вступом – вже не є громадською, тут є чимало корупційних ризиків, і це питання викликає сьогодні значне занепокоєння в ІТ-індустрії”, – Тарас Кицмей.
Дія City – альтернатива чи обов’язковість?
Дія Сity – правовий режим для всіх, чи лише для тих, хто погодиться на не до кінця зрозумілі пункти закону, не до кінця прописані правила? Чи можуть компанії залишитись на ефективно працюючій протягом 25 років моделі роботи і не входити у правовий режим? Якщо ні, то що буде з такими компаніями, які не погодяться? Обов’язковий авторитарний режим чи все-таки інноваційний та привабливий для ІТ-бізнесу? В представників ІТ-індустрії все ще дуже багато запитань.
“Невідомо чи Дія City буде добровільним режимом. Часто звучить від чиновників, що усе, що не є в Дія City – погане, незаконне, нелегальне. Проти діючої системи ФОП ведеться сильна негативізація і ми б хотіли знати чому, адже всі ІТ компанії працюють за цією моделлю, яка є легальною та запропонованою владою. ІТ-індустрія – це точно не про корупцію та незрозумілі схеми”, – Віталій Седлер.
Враховуючи те, що систему ФОПів в офіційній комунікації Мінцифри часто називають “сірою схемою”, а саме за нею і працюють усі ІТ компанії, виглядатиме так, що альтернативний спосіб ГІГ-контрактів буде єдиним правильним та прийнятним способом юридичного оформлення працівників у Дія City. Проте, що далі буде з ФОП, ніде не йдеться. Отже, створюється додаткова турбулентність не тільки для компаній, а й для ІТ-фахівців.
Пропоноване “ноу-хау” – українські ГІГ-контракти, не є тотожними ГІГ-контрактам в розвинених країнах (США, Канада, Ізраїль), створюють колізії з українським законодавством і міжнародними конвенціями та не дають очевидних переваг.
“Поняття ГІГ у нас в Україні вперше вводиться, отже, як працюватимуть ці гіг-контракти поки невідомо. Не виключено, що в судах гіг-контракти будуть трактуватись як звичайні трудові відносини. В законопроєкті немає обмежень для ФОП, проте вони можуть бути в Податковому законі, але Мінцифри не приховує, що для ФОП планують ввести нові податки. При цьому у світі, поняття «гіг-працівників» прийнято розуміти як «контракторів» на виконання лише певних окремих завдань (їх сукупності) від замовників (наприклад, послуги водіїв «Uber» чи кур’єрів «Glovo»). Тобто такий вид залучення спеціалістів не є повноцінною заміною залучення виконавців (ФОП) на основі підприємницьких контрактів”, – Віталій Оджиковський.
Вищенаведені застереження стосовно режиму Дія City поділяють всі Кластери України і великі ІТ Асоціації – як от IT Ukraine разом з IT-комітетами Американської Торговельної Палати в Україні, Європейської Бізнес Асоціації та Спілки Українських Підприємців, що об’єднують левову частку українського ІТ-бізнесу.
“У нас справді проблема з комунікацією, адже обговорення таких глобальних нововведень має бути процесом. У нас було вже дуже багато зустрічей, презентацій, так само як і багато обіцянок, яких, на жаль, не дотримуються. Щоб нас почули, ми пішли ще далі, і запропонували власну версію закону, частину пропозицій з якого влада обіцяє прийняти. Але які і чому лише частину?”, – Віталій Седлер.
“Наш законопроєкт є варіантом дуже добре пропрацьованих спірних моментів. Ми б хотіли щоб вони були враховані, щоб закони ось так і створювались – знову ж таки, в спільній комунікації, а не десь там ізольовано від усіх. Наш законопроєкт був поданий у ВР та підтриманий 16-ма депутатами з різних фракцій. Ми вважаємо пропозиції індустрії аргументованими та необхідними для розгляду та врегулювання”, – Тарас Кицмей.
Законопроєкт №4303-2 – на відміну від проєкту Мінцифри – максимально наближений до реальних умов діяльності галузі та вирішення її проблем, окрім того – дає можливості для розвитку, не руйнуючи вже існуючих переваг:
- Закріплює свободу діяльності, можливість вибору моделі співпраці з фахівцями, презумпцію правомірності рішень суб’єктів ІТ-індустрії, невтручання держави в законну діяльність суб’єктів ІТ-індустрії, стабільність умов ведення бізнесу.
- Передбачає прозорі умови набуття та втрати статусу резидента Дія City, що запобігатиме корупційним ризикам
- Чітко встановлює деталізований перелік видів ІТ-діяльності на рівні закону (розроблений на базі КВЕД, міжнародних стандартів ISIC, NACE і Методологічних основ та пояснень до позицій КВЕД, враховує особливості сучасної практики ведення діяльності ІТ-компаніями);
- Усуває вимогу щодо обов’язкового членства резидентів Дія City в будь-яких об’єднаннях.
- Не обмежує строк дії спеціального режиму.