Львівський ІТ Кластер провів зустріч із Русланом Стефанчуком: обговорили оновлення Цивільного кодексу та законодавчі виклики для технологічного бізнесу

7 жовтня Львівський ІТ Кластер та представники технологічного сектору стали учасниками «Парламентського діалогу» з Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком. Під час зустрічі обговорили проєкт нового Цивільного кодексу України, цифровізацію цивільного законодавства та практичні законодавчі виклики, з якими сьогодні працює технологічний бізнес.

Оновлення цивільного законодавства є вкрай важливим для технологічного сектору, оскільки чинний Цивільний кодекс був ухвалений у 2003 році, ще до масштабного розвитку цифрової економіки. Відтоді значна частина бізнесових, майнових та особистих відносин перемістилася у цифрове середовище, а технології стали невід’ємною частиною економіки та повсякденного життя.

Під час зустрічі Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук представив ключові підходи, закладені в проєкт нового кодексу, а представники технологічного бізнесу поділилися практичними кейсами та питаннями, які потребують законодавчого врегулювання. Учасники також визначили низку напрямів, які потребують подальшого спільного опрацювання з боку держави та технологічного сектору.

Цифрові права, активи та договори

Один із ключових напрямів проєкту нового Цивільного кодексу — адаптація цивільного законодавства до цифрової реальності.

Зокрема, проєкт передбачає введення поняття цифрової особистості. У межах цього підходу пропонується врегулювати цифрову приватність, захист інформації у цифровому просторі, цифрову репутацію та інші права людини, які виникають у цифровому середовищі. Окрім цього говорили про захист від фішингу, кібератак та інших загроз у цифровому просторі, а також право на інформаційний спокій.

Окремий блок стосувався цифрових об’єктів. До переліку об’єктів речових прав пропонують включити цифрові активи, віртуальні активи та акаунти. Також передбачається можливість спадкування цифрових активів та інших цифрових об’єктів.

Крім цього, обговорили питання електронних договорів. Згідно із запропонованим підходом, договори в електронній формі мають бути повноцінним інструментом цивільного обороту без необхідності дублювати їх на папері, за винятком окремих випадків, де письмова форма необхідна для захисту прав та інтересів людини. А також розширення переліку сучасних видів договорів, які можуть використовуватися у господарській та іншій економічній діяльності.

Ще одним напрямом стала необхідність чітких правил щодо персональних даних та реєстрів. Проєкт передбачає імплементацію європейських підходів до захисту персональних даних, зокрема стандартів GDPR. Представники технологічного бізнесу наголосили на важливості зрозумілих правил щодо збереження даних, функціонування реєстрів та доступу до них.

Правовий статус оборонних IT-рішень

Одним із найбільш важливих питань, які порушив технологічний бізнес, стала кодифікація програмних рішень, що використовуються в оборонному секторі.

Представники компаній зазначили, що сучасні технології на полі бою суттєво залежать від програмного забезпечення. Водночас чинні процедури кодифікації та допуску до експлуатації значною мірою побудовані навколо фізичних виробів та їхніх технічних характеристик. Через це програмні рішення або продукти, де програмне забезпечення є ключовою складовою, не завжди можуть пройти процедуру. Це створює практичні бар’єри для компаній, які розробляють технологічні рішення для оборонного сектору.

У результаті діалогу учасники техбізнесу долучаться до опрацювання цієї проблеми та створять зрозумілий механізм для програмних рішень, які використовуються в оборонному секторі.

Також обговорили питання взаємодії між технологічним бізнесом та державними органами у випадках, коли чинні процедури не враховують специфіку нових технологічних продуктів. Серед наступних кроків — окремі робочі зустрічі з представниками відповідних державних органів для опрацювання конкретних кейсів.

Штучний інтелект та інтелектуальна власність

Йдеться про окремий правовий режим для штучного інтелекту та результатів, створених за його допомогою. Водночас під час зустрічі окремо порушили питання статусу програмного коду та інших результатів інтелектуальної діяльності, створених без використання AI.

Зокрема, Голова Верховної Ради звернувся до представників технологічного бізнесу із запитом щодо того, як саме варто врегулювати захист авторських прав на код, створений людиною, та інші технологічні розробки, які не були створені за допомогою AI. Для технологічного бізнесу це практичне питання, яке потребує чіткого законодавчого рішення, оскільки розвиток генеративного AI змінює підходи до створення програмних продуктів та іншого цифрового контенту.

Також передбачені окремі положення щодо військових та ІТ-розробок у сфері оборони й посилення правового захисту ноу-хау як окремого активу.

Інтелектуальна власність та експорт оборонного софту

Представники технологічного бізнесу порушили питання інтелектуальної власності на технологічні розробки, створені у співпраці з військовими.

Йдеться, зокрема, про ситуації, коли військовослужбовці беруть участь у створенні технологічних рішень або розробляють їх поза межами службового часу. Учасники зустрічі наголосили на необхідності чітко визначити права на такі розробки та механізми їхнього захисту.

Ще один практичний виклик — можливість експорту програмних рішень, пов’язаних з оборонною сферою. Представники компаній зазначили, що для бізнесу не завжди зрозуміло, яким саме шляхом можна отримати необхідні дозволи та які правила застосовуються до експорту таких продуктів.

У відповідь Руслан Стефанчук зазначив, що для детального опрацювання цих питань необхідно залучити представників відповідних державних інституцій. Зокрема, запропонував провести окрему зустріч за участі Міністерства оборони України та Міністерства цифрової трансформації України, щоб розглянути конкретні кейси, з якими працює бізнес.

Український софт та технологічна незалежність

Також обговорили залежність окремих державних процесів від іноземного програмного забезпечення та потребу у розвитку українських альтернатив.

Як наголосив Руслан Стефанчук, спочатку потрібно проаналізувати, які саме програмні рішення потрібні державі, сформувати до них вимоги, а далі разом із технологічним сектором визначити можливості їхньої розробки в Україні та законодавчі умови, необхідні для цієї реалізації.

Водночас ця тема важлива для оборонного сектору, де українські компанії вже створюють програмні рішення. Учасники зазначили, що є можливість не лише забезпечувати ними потреби України, а й у перспективі масштабувати такі продукти та виходити з ними на міжнародні ринки.

Цей підхід також пов’язаний із ширшим питанням технологічної та економічної незалежності України. Серед завдань — створення умов, за яких інтелектуальні та цифрові продукти, патенти й ліцензії можуть ставати більшою частиною економічної цінності країни.

Окремо представники бізнесу обговорили взаємозв’язок нового Цивільного кодексу з процесуальним законодавством. Адже зміна матеріальних норм має супроводжуватися відповідними змінами у судових процедурах та механізмах їхнього застосування.

Як зазначив Голова Верховної Ради, спочатку планується сформувати нові правила цивільного права, а після цього працювати над відповідними змінами до процесуального законодавства. Йдеться, зокрема, про цивільне судочинство, непозовне провадження та процедури встановлення юридичних фактів. Таким чином, оновлення цивільного законодавства розглядається як комплексна реформа, яка має змінити не окремі норми, а загальну архітектуру приватного права.

Чому не лише «швидкі рішення»

Представники технологічного бізнесу запропонували не чекати завершення роботи над усім Цивільним кодексом, а за можливості вирішувати окремі практичні проблеми поступово: визначати проблему, напрацьовувати рішення, отримувати фідбек від бізнесу та вносити необхідні зміни.

Представники команди, яка працює над проєктом кодексу, зазначили, що значна частина проблем пов’язана між собою, тому окремі точкові зміни можуть не вирішити їх системно. Робота над проєктом вже показала взаємозалежність норм про власність, зобов’язання, договори та інші сфери цивільного права. Тому замість окремих точкових змін команда пропонує працювати над оновленням архітектури цивільного законодавства загалом та її наближенням до європейських підходів.

Водночас це не виключає участі бізнесу у цьому процесі. Як наголосив Голова Верховної Ради, представники технологічного сектору зможуть тестувати запропоновані норми на реальних бізнес-ситуаціях та надавати фідбек ще до їхнього остаточного ухвалення.

За результатами зустрічі учасники домовилися продовжити комунікацію між командою Верховної Ради та юридичними й технологічними експертами компаній-учасниць Львівського ІТ Кластера. Серед наступних кроків — систематизувати проблеми та пропозиції бізнесу, сформувати робочу групу та проводити окремі робочі зустрічі з профільними державними органами.