Кількість випадків захворювання на COVID-19 в Україні стабільно зростає, незважаючи на посилені карантинні та низку інших заходів з протидії поширенню коронавірусної інфекції. За даними МОЗ України, станом на 7 квітня в Україні 1462 лабораторно підтверджених випадки, з яких 143 зафіксовано за останню добу. Досвід інших країн показує, що крім дотримання правил гігієни, соціального дистанціювання та введення карантину, дієвим заходом для зменшення масштабів пандемії та порятунку життя людей є масове тестування та відслідковування контактів інфікованих з їх подальшою ізоляцією.
На прес конференції Всесвітньої організації охорони здоров’я, очільник ВООЗ Тедрос Аданом Гебреісус закликав до невідкладних заходів з метою посилення зусиль щодо виявлення, ізоляції та контакту людей із захворюванням. “У нас є просте повідомлення для всіх країн: тестування і ще раз тестування”, – наголосив він про важливість виявлення випадків захворювання у боротьбі з масштабами пандемії. “Усі країни повинні мати змогу перевірити всі підозрілі випадки захворювання, не можна боротися з цією пандемією із зав’язаними очима” – застерігає Гебреісус.
Ми поговорили з лікарем-імунологом та алергологом, доктором медичних наук Валентиною Володимирівною Чоп’як про особливості масового тестування, види тестів та прогнози розвитку пандемії в Україні.
- Масове тестування населення на COVID-19. Як на вашу думку воно мало б виглядати у Львові та області?
Масове тестування – абсолютно правильна стратегія, яка відповідає всім вимогам пандемії. Власне у тих країнах, де почали масово тестувати людей, а саме в Німеччині, Південній Кореї, Новій Зеландії, Бахрейні, це дозволило відділити хворих від здорових, носіїв від тих, в яких є активна форма хвороби, наприклад, неясного генезу пневмонія.
Як масове тестування має виглядати у Львові? Звичайно, заходи мають включати мобільні бригади, створення пунктів для збору матеріалу для дослідження, тестування хворих на пневмонію, родин, які контактували з носіями вірусної інфекції та, в першу чергу тестування людей, які повернулися з країн, в яких поширена ця інфекція. Тому ці напрямки, які зараз окреслені у Львові, а саме мобільні групи, які можуть переміщатися в різні частини Львова та області, дуже хороші ініціативи. Було б доцільне масовіше тестування, яке зробили в Німеччині чи Південній Кореї у вигляді окремих структур, палаток, де медичний працівник забирає матеріал у всіх хто звертається. Звісно ж, дуже важливо проводити цільове обстеження людей, які повернулися з-за кордону, родин, де є носії, хворих на пневмонію, груп, які найбільш контактують з соціумом (наприклад, водії, продавці у супермаркетах) – це та частина населення, яку потрібно тестувати в першу чергу.Масове тестування – надзвичайно важливий крок для епідемічного підходу в момент пандемії, яка розвинулася у світі. Чим активніше і швидше країна зможе провести цей захід, тим більшу кількість смертей буде можливо уникнути.
- Як працюють експрес-тести? Процедура, тривалість, результативність? Поясніть детальніше для масового читача.
Експрес-тести дають нам можливість визначити специфічну імунну відповідь на контакт з даним вірусом. В цих тестах присутні 2 види антитіл. Першими утворюються на контакт із збудником так звані гострі антитіла, які відносяться до класу М. Вони утворюються приблизно з 3-го – 5-го дня і тримаються біля 10-14 днів в організмі людини. Також присутні антитіла класу G – основні антитіла, які несуть специфічний гуморальний захист від інфекції. Вони наростають приблизно з 5-го дня до 14-го дня, а потім тривало циркулюють. Ці тести досить швидкі у виконанні і потребують лише крапельку капілярної крові з пальця. Додавши відповідний реактив, отримати результат можна приблизно протягом 15 хвилин, що дає можливість обстежити велику кількість людей. Дана процедура дає нам можливість виявити контакт із збудником та відповідь організму людини на цей контакт – специфічний захист імунної системи від цього збудника.
- Яка різниця між експрес- та ПЛР-тестами? Які з них підходять для масового тестування?
У частини людей немає симптомів, але вони можуть утворювати антитіла. Це так звані носії і їх виявлення дуже важливе, оскільки вони можуть активно заражати людей. Є друга група людей, які мають незначні прояви імунної відповіді на контакт із збудником і ми можемо оцінити в них активність синтезу антитіл. Але на жаль, можуть бути пацієнти, які мають збудник, але не мають імунної відповіді. Їх невелика кількість, але такі випадки трапляються. Експрес-тест по специфічності і по чутливості звичайно відстає від верифікаційного тесту, який пов’язаний з визначенням самого збудника.
Верифікаційний, а саме полімеразно-ланцюговий тест (ПЛР), дає можливість визначити РНК самого збудника за допомогою мазка із слизової оболонки ротоглотки, що дає більш чітко побачити, чи є збудник у конкретної людини. Звичайно ПЛР-тести є точнішими по таких характеристиках як чутливість і специфічність, але тривалість виконання цього тесту набагато довша. Даний тест потребує спеціального обладнання і спеціально підготовлених фахівців, які вміють працювати з генетичним матеріалом. Тому ПЛР-тести поширені лише в медичних закладах для підтвердження захворювання.
Велике значення має також економічна доступність цих тестів. Антитілозалежні експрес-тести набагато дешевші порівняно з полімеразно-ланцюговими тестами. Для масового обстеження у світі використовують більш широко антитілозалежні тести. Хоча у перспективі за можливості виготовлення в Україні ПЛР-тестів, було б добре проводити обидва обстеження для всіх, хто цього потребує. Чому? Тому що є ті групи ризику, які мають збудник, але не мають антитіл. Важливо виявити таких пацієнтів, це так звані імунодефіцитні пацієнти, які складають високу групу ризику та мають найбільш важкий перебіг захворювання. Крім того, експрес-діагностика важлива у перспективі для визначення, наскільки добре сформувався колективний імунітет, адже ПЛР-тестування на це питання не може дати відповідь. ПЛР-тест визначає збудник, а антитілозалежні експрес-тести дають можливість визначити нашу відповідь на даний збудник, тобто як формується наш колективний популяційний імунітет, наскільки ми будемо мати сформовану імунну відповідь. Це дуже важливо в перспективі і для проведення вакцинації.
Інформація зібрана за допомогою експрес-тестів – неоціненний важливий аналітичний матеріал для того, щоб ми могли прогнозувати і моделювати в подальшому можливість більш цільової вакцинації.
Щодо масового тестування, як і один і другий тести мають місце, але в даних умовах ми поки-що маємо скринінговий варіант обстеження і його потрібно використовувати і відділяти здорових і хворих. Звичайно, підкреслюю, що інколи ми можемо отримати хибно негативні результати, але якщо є клініка, то таких пацієнтів потрібно дообстежувати ПЛР-тестами.
- Ваші прогнози стосовно розвитку пандемії у Львові та Україні протягом квітня-травня.
Прогнози зараз важко давати у зв’язку з тим, що наші люди все-таки недостатньо відповідально ставляться до ситуації пандемії, яка склалася у світі. Якщо держава прийняла такі міри захисту вони повинні виконуватися. Але на жаль люди дуже невідповідально поводяться, тому прогнозувати особливості перебігу цієї пандемії у нашій державі досить складно, адже постійно приїжджають люди з країн, в яких поширення цієї інфекції досить високе, і не дотримуються карантину та не проходять тестування. Це створює дуже великі ризики масштабного поширення інфекції. Тому знову ж потрібно надзвичайно відповідально віднестися відповідно до своєї самосвідомості та совісті по відношенню до своїх близьких, друзів та співгромадян. Державі та правоохоронним органам, напевно, варто було б прийняти строгі міри до тих, хто не виконує карантин так, як це робиться в інших країнах, де порушення карантинного режиму серйозно карається державою.
- Масове тестування в інших країнах: успішні кейси
Досвід Південної Кореї може слугувати прикладом успішної протидії пандемії. Станом на 1 березня в Італії був 1701 випадок захворювань та 41 смерть, тоді як в Південній Кореї – 3736 випадків і 21 смерть. Через три тижні, 22 березня, кількість підтверджених випадків в Італії стрімко зросла до 59138, померло 5476 людей, а в Південній Кореї число захворювань збільшилося лише вдвічі – 8897 випадків та 104 смерті. Чому ж такі разючі відмінності? Південній Кореї вдалося досягти таких результатів завдяки швидкій реакції та організації масових тестувань. Країна з населенням у 51 млн. осіб щоденно тестувала понад 20 000 людей. Заходи з відстеження переміщення хворих та обов’язковий карантин для тих, хто контактував з інфікованими, звісно ж посилили ефект. Так, мобільний додаток Corona 100m (Co100), який запустили 11 лютого, попереджає користувачів, коли вони знаходяться на відстані 100 метрів від місця, яке відвідує інфікований.
Коли в італійському містечку Vò Euganeo, містечку (3341 жителів), розташованому біля Падуї, 21 лютого 77-річний житель помер від коронавірусу, губернатор мер міста прийняв рішення провести тестування всіх жителів. Перший раз мешканці пройшли тести перед закриттям кордонів та вдруге через два тижні. У першій хвилі тестування результати показали 89 випадків захворювання на COVID-19, тоді як у другій хвилі кількість зменшилася до 6-ти. Таким чином, місту вдалося викорінити коронавірус, досягнувши 100% рівня одужання, та запобігти подальшому поширенню. Як свідчать дані дослідження, на той час, коли був діагностований перший випадок, значна частина населення, близько 3%, вже була інфікована, але більшість з них не мали симптомів.