Вступна кампанія 2023: які спеціальності обирають абітурієнти

Вступна кампанія 2023 — завершена. 1358 студентів вже цього місяця розпочинають навчання на 19 бакалаврських освітніх програмах, які спільно з IT-компаніями та чотирма університетами Львова модернізував та запустив Львівський IT Кластер. У середньому на одне місце претендувало 5 абітурієнтів, а на деяких програмах ця цифра сягала 12. 

На заході України студентів більшає, у центрі без змін

Уже другий рік поспіль вступна кампанія до університетів тривала в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала росія. Це, звісно, відбилося і на виборі майбутніх студентів місця для навчання. Водночас, наші дані свідчать, що інтерес абітурієнтів до українських вишів потрохи, але відновлюється. Проте на вибір регіону навчання продовжує впливати безпекова ситуація в тому чи іншому місті. У Києві подекуди кількість заяв від абітурієнтів продовжує знижуватися вже другий рік поспіль. Зрозуміло, що це результат регулярних повітряних атак росії. Згадаймо лише травень, тоді Київ обстрілювали ракетами та дронами фактично щоночі. 

Краща ситуація в університетах на заході України. Зокрема, зріс інтерес до навчання в Чернівцях та у Вінниці. Але показники досі менші ніж ті, які були до повномасштабного вторгнення. Зросла і кількість охочих навчатися на Львівщині. 

У 2022 році кількість поданих заяв на навчання у Львівській області була близько 81 000. Цього року ця цифра збільшилася до 95 000 заявників. 21 000 з них обрали технічні спеціальності. При цьому майже кожен другий подав заяву на навчання на програмах Кластера. Якщо бути більш точними — це 44%. Ця цифра на 5% більша ніж минулоріч, однак поки ще менша за показник до повномасштабної війни у 2021. 

Найпопулярніші програми – кібербезпека та програмна інженерія

Уже другий рік поспіль “Кібербезпека” (Cybersecurity) є одним з найбільш популярних напрямків серед абітурієнтів. На цю програму в Національний університет “Львівська політехніка” подали 1739 заяв. У Львівському національному університет імені Івана Франка “Кібербезпека” (Cybersecurity) отримала 589 заяв. Тут конкурс сягнув 9 людей на 1 місце. А у Львівський державний університет безпеки життєдіяльності подано 284 заявки. Майбутніх студентів не зупинила навіть відсутність бюджетних місць.

Не менш затребуваною серед абітурієнтів стала програма “Інженерія програмного забезпечення” (Software Engineering) у ЛНУ ім. Івана Франка. На програмну інженерію подано аж 899 заяв при ліцензійному обсязі 75. Тобто конкурс на цій спеціальності рекордний для цього року – 12 заяв на 1 місце. До слова, бюджетних місць там всього 8. Не поступається популярністю і програма “Інтернет речей” (Internet of Things) Національного університету “Львівська Політехніка”. На 150 ліцензійних місць подано 835 заяв. Популярність AI-інструментів, зокрема і чату GPT, також вплинула на вибір студентів. 1098 абітурієнтів виявили бажання навчатисяу НУЛП на програмі “Системи штучного інтелекту”  (Artificial Intelligence), при ліцензійному обсязі 150 місць.

Популярними були і нові освітні програми “UX/UI Design”. До Львівської національної академії мистецтв, подали 457 заяв, хоча там всього 40 ліцензійних місць, 14 з яких бюджетні. Така ж освітня програма в НУ “Львівська Політехніка”, яка цьогоріч вперше набирала студентів,  отримала 231 заявку на 70 місць. 

Серед гуманітарних напрямків популярними є “Публічне управління та адміністрування” (HR Management) у ЛНУ ім. Івана Франка та “IT Sales Management” в НУЛП. На обох програмах конкурс сягнув близько 6 людей на й місце.

До слова, семеро з дванадцяти абітурієнтів, які на Львівщині склали НМТ (Національний мультипредметний тест) на максимальний бал — 600, подали заявки на вступ на оновлені бакалаврські освітні програми.

Високим був конкурс і на технічні спеціальності в Українського Католицького Університету. Цьогоріч виш проводив набір на програми “Комп’ютерні науки” та “ІТ та бізнес-аналітика”. На обидвох конкуренція була майже 5 бажаючих на 1 місце. 

Досить високий конкурсний бал попри усі виклики був і в ІТ СТЕП Університету, цьогоріч – це 152,87. Крім того, у порівнянні з попереднім 2022 роком вони зберегли прогнозовану стабільність в кількості вступників (55 студентів бакалаврату та 11 студентів магістратури).

Ціль – заохотити абітурієнтів навчатися в Україні

Попри те, що цьогоріч абітурієнти більш охоче обирали українські університети, та все ж значна частина колишніх школярів вступають у закордонні університети. Точну кількість молоді, яку цього року “втратили” українські виші оцінити важко. Ймовірно, це число коливається в межах 25-30%. Таку думку висловив проректор з академічних питань та інтернаціоналізації Українського католицького університету Дмитро Шеренговський. Крім того, відомо, що закордоном досі лишається півмільйона українських школярів. Такі дані наводить Міністерство освіти і науки. Це ті діти за повернення яких освіті потрібно боротися. 

Львівський IT Кластер постійно працює над тим, щоб українська молодь могла отримати сучасну, якісну освіту в Україні, яка відповідає актуальним запитам ринку. Адже ми розуміємо міграція та втрата людського капіталу — одна з найбільших проблем освіти сьогодні. Спільно з тех-компаніями спільноти ми створюємо та запускаємо нові бакалаврських освітні програми в університетах Львова. Крім того, постійно ведеться робота і по вдосконаленню існуючих. До менторства та викладання залучені фахівці з кращих на ринку IT-компаній. Усі студенти мають змогу проходити практику в компаніях спільноти. 

“Львівський IT Кластер ставить собі ціль, щоб після закінчення навчання на програмах, які підтримує наша спільнота, молодь була конкурентною на техринку України та світу. Для цього ми постійно моніторимо стан індустрії. На жаль, через повномасштабну  ситуація на ринку для “junior” спеціалістів —  складна. Тому ми почали активно працювати над тим, щоб розвивати підприємницькі навички у наших студентів ще під час навчання. Таким чином після отримання диплому вони зможуть не лише підсилити команди IT-компаній, а й створювати власні продукти”,  — розповіла Юлія Цимбала, керівниця освітньої команди Львівського IT Кластера.

Для цього на кожній бакалаврській програмі, які підтримує Кластер, студенти під кураторством ментора з IT-компанії створюють власні проєкти. Усі вони мають шанси перерости в справжні стартапи. 

Наприклад, цього року першокурсники бакалаврської програми “Інтернет речей” НУ “Львівська політехніка” створили унікальну розумну тростину для частково зрячих людей. А першокурсники програми “Кібербезпека” ЛНУ ім. Івана Франка розробили додаток HORUS. Він за допомогою штучного інтелекту ідентифікує ворожі цілі, отримує їх координати та відправляє на систему інтерактивних карт бойових дій. 

Крім того, Львівський IT Кластер ініціював створення у Львові Дослідного центру для студентів інженерних спеціальностей. За ідеєю спільноти, центр об’єднає усіх стейкхолдерів техгалузі в одному місці: студентів, викладачів, представників компаній, місцевого самоврядування та партнерів. Це буде екосистема, яка сприятиме появі нових ідей. А для їх втілення буде створений сучасний простір для якісних наукових та міжсекторальних досліджень, як для техгалузі, так і  для  інших суміжних галузей. Зокрема, йдеться про 11 інноваційних лабораторій, які будуть пов’язані між собою, а також коворкінг, лекційні приміщення та навчальні класи. 

Нагадаємо, у квітні Львівський IT Кластер виступив з ініціативою створення Дослідного центру з лабораторіями для навчання і практики для студентів інженерних спеціальностей закладів вищої освіти міста. Львівська міська рада разом з Програмою USAID “Конкурентоспроможна економіка України” підтримали ідею та підписали щодо цього меморандум.

Міністерство освіти і науки також підтримало створення Дослідного центру. Про це йшлося у Меморандумі про співпрацю між Кластером та МОН, який підписали у червні. Партнерство також передбачає взаємодію у сфері вищої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та загальної середньої тех-освіти.

Дізнатися більше про ІТ-спеціальності у львівських університетах, які підтримує Львівський IT Кластер,  можна за посиланням.